На що звернути увагу при організації освітнього процесу для дітей з розладами аутистичного спектра в умовах війни.
Повномасштабна війна в Україні спричинила безпрецедентні виклики для системи освіти, особливо в контексті організації інклюзивного освітнього процесу для дітей з розладами аутистичного спектра (РАС). Ця категорія дітей належить до груп з підвищеним ризиком психоемоційної вразливості, оскільки їхній розвиток, навчальна успішність та соціальна адаптація значною мірою залежать від стабільності, передбачуваності та чіткої структурованості освітнього середовища. Саме ці чинники є визначальними для збереження емоційної рівноваги, підтримки комунікативних навичок та формування соціальних стратегій поведінки в дітей з РАС.
З метою виявленні особливостей організації освітнього процесу для дітей з РАС в умовах війни та визначенні ефективних психолого-педагогічних підходів для забезпечення їх підтримки й розвитку було проведено дослідження на базі закладу загальної середньої освіти міста Тернополя, який приймає на навчання дітей із різних регіонів країни, включно з внутрішньо переміщеними особами, постраждалими внаслідок бойових дій. Заклад функціонує за інклюзивною моделлю, що передбачає інтеграцію дітей з особливими освітніми потребами, зокрема з розладами аутичного спектра (РАС), у загальноосвітній простір. Це забезпечує їм належні умови для навчання, індивідуальний супровід та доступ до корекційно-розвиткових послуг.
В умовах воєнного стану школа оперативно адаптувала освітній процес до нових реалій, забезпечивши наявність укриттів, можливість проведення занять в онлайн-форматі, а також комплексну підтримку з боку команди психолого-педагогічного супроводу. Особливістю закладу є функціонування команди інклюзивного ресурсу, до складу якої входять учителі, асистенти, логопеди, практичні психологи та реабілітологи. Така структура дозволяє реалізовувати індивідуальні освітні траєкторії для кожної дитини з РАС та оперативно реагувати на кризові ситуації.
Особлива увага у дослідженні була приділена створенню передбачуваного та безпечного освітнього середовища, що компенсує зовнішню нестабільність. Використання візуальних розкладів, адаптованих навчальних матеріалів, сенсорних пауз і психологічної підтримки дозволяє знизити рівень тривожності та сприяє ефективній інтеграції дітей у колектив навіть у кризових умовах. Цей підхід підтверджує ідеї науковців щодо необхідності структурованого навчального середовища та інтерактивних методик для розвитку соціальних і емоційних навичок у дітей із особливостями розвитку.
Отримані дані свідчать, що:
- комплексне поєднання індивідуальних та групових занять,
- технологічної підтримки,
- структурованого середовища та
- тісної взаємодії педагогів і батьків
дозволяє значно покращити соціальні, комунікативні та емоційні навички дітей з РАС навіть у надзвичайних умовах війни. Цілеспрямовані корекційно-розвивальні заходи виступають ефективним механізмом підтримки психоемоційного стану та соціальної адаптації дітей з РАС у кризових ситуаціях, одночасно підтверджуючи важливість системної, багаторівневої роботи, адаптованої до екстремальних умов навчання.
Таким чином, дослідження підтвердило ефективність комплексного підходу до розвитку соціальних, комунікативних та емоційних навичок дітей з РАС в умовах воєнного стану. Поєднання структурованого та передбачуваного середовища, індивідуалізованого навчання, технологічної підтримки, сенсорної адаптації та тісної взаємодії педагогів і батьків сприяє підвищенню ініціативності у спілкуванні, здатності реагувати на емоційні сигнали та участі у групових іграх. Водночас процес соціальної адаптації є поступовим і потребує тривалого корекційного впливу, особливо щодо вирішення конфліктів та адаптації до складних соціальних сценаріїв.
Подальші дослідження можуть бути спрямовані на оцінку довгострокового ефекту комплексних програм, розробку дистанційних та змішаних форм навчання, поетапне підвищення складності соціальних завдань, а також вивчення ролі міждисциплінарної взаємодії педагогів, психологів та батьків у підвищенні ефективності соціально-емоційного розвитку дітей з РАС. Особлива увага має приділятися впливу сенсорної адаптації та технологічних рішень на зниження тривожності та розвиток саморегуляції у кризових умовах.
За матеріалами ст. Г. Чайковської та І. Шептицької
«Особливості організації освітнього процесу для дітей з РАС в умовах війни».
Підготувала: фахівець Куп’янського ІРЦ (практичний психолог) Аліфиренко Т.
